Панкреатит у собак: cимптоми, причини й лікування

Панкреатит — досить розповсюджене захворювання в собак, яке часто виникає внаслідок таких неприємностей, як харчування зі смітниках і поїдання жирних рештків домашньої їжі, наприклад м’ясних недоїдків. Попри те, що панкреатит може бути серйозним захворюванням, за умови раннього виявлення та лікування собаки здебільшого швидко й остаточно одужують. Якщо ви хочете дізнатися більше про панкреатит і його прояви у вашого собаки, а також про те, як його лікувати, читайте далі.

Як проявляється панкреатит у собак?

Підшлункова залоза — це плаский дольчастий орган, розташований у передній частині черевної порожнини біля шлунка. Підшлункова залоза виконує дві основні функції: виробляє інсулін і ферменти для травлення. Клітини, що виробляють інсулін, називаються ендокринною частиною підшлункової залози. А ті, що виробляють ферменти для травлення, відомі як екзокринна частина підшлункової залози. Ці ферменти вивільняються в кишківник, щоб розщеплювати їжу.

Через їхню порівняну невибірковість щодо того, що саме розщеплювати, підшлункова залоза має безліч захисних механізмів, які намагаються не допустити передчасної активації цих ферментів. Панкреатит — це захворювання, через яке захисні механізми не спрацьовують і ферменти активуються занадто рано, фактично перетравлюючи підшлункову залозу та спричиняючи її запалення. Згодом травні ферменти можуть також потрапляти в кров, розноситися по інших органах і спричиняти їхнє пошкодження. Зазвичай запалення підшлункової залози проявляється низкою різних ознак і симптомів, наприклад сильним болем, блювотою та відсутністю апетиту.

Біль у шлунку в собак можна розпізнати, якщо вони надмірно потягуються, що дуже нагадує позу запрошення до гри, коли голова нахилена до землі, а зад піднятий догори. Панкреатит може мати дуже важкий перебіг із різними ступенями тяжкості, але він не завжди є небезпечним для життя. Проте обов’язково проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем, якщо маєте підозру, що ваш собака потягується саме через біль у животі.

Що є причиною панкреатиту в собак?

Точні чинники виникнення панкреатиту погано зрозумілі як у людей, так і у тварин. Утім, порівняно добре відомо, що, незалежно від чинників, які його провокують, є загальна критична кінцева точка, коли відбувається передчасне вивільнення травних ферментів.

Здебільшого напади панкреатиту в собак мають раптовий і гострий характер та переважно спричинені тим, що собака за один раз з’їв велику кількість жирної їжі. У таких випадках ветеринарний лікар, імовірно, зможе визначити конкретну причину розладу, наприклад надмірну кількість жиру в раціоні або під'їдання собакою зі сміттєвого баку. Також може виникати хронічний панкреатит, хоча його прояви будуть дещо менш помітними.

Клінічні прояви панкреатиту в собак

У собак із підозрою на панкреатит може спостерігатися блювота, млявість і біль у животі, проте клінічні прояви можуть бути й менш виразними. Панкреатит може мати легкий або важкий перебіг. Собаки з легкою формою захворювання можуть страждати від зневоднення, проявляти певну пасивність або приймати нездорову згорблену позу (через біль у животі). Ще одним класичним проявом болю в ділянці підшлункової залози є те, що собаки без причини приймають позу запрошення до гри. У собак із важкою формою захворювання можуть спостерігатися зазначені нижче клінічні прояви:

• Прискорене серцебиття
• Знижена температура тіла
• Збільшений, заповнений рідиною живіт
• Пожовтіння слизової оболонки очей, шкіри та ясен
• Пухлина в черевній порожнині
• Випадки втрати свідомості

На панкреатит може захворіти будь-який собака, але собаки середньої та старшої вікової групи мають підвищений ризик розвитку цього захворювання. До появи цього захворювання також схильні собаки з надмірною вагою та собаки, у яких діагностовано гіпотиреоз, цукровий діабет, хворобу Кушинга та гіперліпідемію, згідно з даними Інформаційна мережа ветеринарної медицини. Певні породи, як-от німецькі вівчарки, також більш схильні до розвитку хронічного панкреатиту. Ця порода також має схильність до іншої проблеми з підшлунковою залозою, яка називається екзокринною недостатністю підшлункової залози (ЕНПЗ). У цьому випадку підшлункова залоза не виробляє достатньо ферментів для травлення, тож тварини не можуть ефективно засвоювати їжу. Тому вони зазвичай худі та мають поганий стан здоров’я, хоча їдять дуже багато. Хоча ЕНПЗ (EPI) може виникати як самостійна хвороба, вона також може бути спричинена хронічним панкреатитом через пошкодження клітин підшлункової залози, тому ці два стани часто поєднуються один з одним.

Цвергшнауцери, кокер-спанієлі, йоркширські тер’єри, силкі-тер'єри та карликові пуделі мають підвищений ризик розвитку гострого панкреатиту. Собаки страждають на нього незалежно від статі. Хоч будь-який собака може захворіти на панкреатит, найкращий спосіб запобігти розвитку цього серйозного захворювання — не годувати їх жирною їжею та ласощами зі свого столу.

Діагностування панкреатиту в собак

Діагностувати панкреатит може бути досить складно, адже клінічні прояви зовсім неочевидні. Ветеринарний лікар може призначити кілька різних видів аналізів крові, а також візуалізаційні обстеження, зокрема, зазначені нижче:

• Повний загальний аналіз крові для виявлення інших захворювань зі схожими проявами
• Аналіз крові на визначення імунореактивності панкреатичної ліпази в собак, або cPLI. Це фермент, що виробляється лише в підшлунковій залозі. Запалення підшлункової залози спричиняє потрапляння цього ферменту в кров, тому цей діагностичний тест зазвичай дає надійні результати.
• УЗД черевної порожнини для перевірки підшлункової залози на збільшення та набряк. Якщо ветеринарний лікар не має апарату УЗД, він може направити вашого собаку до іншого фахівця для проведення цього обстеження. Деякі ветеринарні лікарі, переважно в спеціалізованих клініках, роблять біопсію підшлункової залози для встановлення остаточного діагнозу. Утім, через те, що на практиці біопсію роблять рідко, діагноз панкреатиту часто ставлять як припущення.

Лікування панкреатиту в собак

Собаки з гострим панкреатитом зазвичай потребують госпіталізації для проведення інфузійної терапії, уведення знеболювальних і протиблювотних ліків та надання іншої медичної допомоги. До того ж дуже важливо якомога швидше почати годувати цих собак, щойно їхній стан стабілізується, оскільки доведено, що це прискорює одужання. Зважаючи на те, що такі собаки часто погано почуваються та, зі зрозумілих причин, можуть майже не мати апетиту, ветеринарний лікар може порекомендувати тимчасово встановити шлунковий зонд для забезпечення потреб їхнього організму в калоріях, аж доки вони не одужають. Хоча здебільшого собаки успішно одужують після перенесеного гострого панкреатиту, ця хвороба може становити загрозу для життя і стан тварини може швидко погіршитися, попри швидке та правильне лікування. Знеболювальні препарати є важливою частиною лікування, оскільки це захворювання супроводжується сильним болем... Якщо ветеринарний лікар має підозру на панкреатит, він може порекомендувати перевести собаку на корм із низьким вмістом жиру, який легко засвоюється, для запобігання повторним епізодам або загостренням.

Довгостроковий прогноз

Дати прогноз для собаки з панкреатитом досить складно. Більшість собак одужують і долають цю хворобу, якщо тільки їхній стан не вкрай важкий, коли вони потрапляють до ветеринарної клініки. Навіть якщо вашому собаці потрібно довгий час перебувати в клініці, це не обов’язково свідчить про те, що він не зможе одужати від цієї хвороби. Найкращі результати досягаються за умови своєчасного втручання ветеринарного лікаря, тому, якщо ви помітили клінічні прояви панкреатиту в собаки, не чекайте, щоб подивитися, чи не зникнуть вони самі собою.

Прогноз для собак із легкою формою гострого або хронічного панкреатиту зазвичай кращий, особливо якщо вдалося запровадити певні зміни в їхній спосіб життя. Ветеринарний лікар може порекомендувати вам перейти на корм із низьким вмістом білків і жирів (адже вони потужно стимулюють секрецію підшлункової залози), а також додати до раціону антиоксиданти та дотримуватися програми для підтримки здорової ваги. Проте важливо розуміти, що час від часу можуть виникати загострення, навіть за умови позитивної реакції на запропонований ветеринарним лікарем план лікування. Якщо ви проявите трохи терпіння та співпрацюватимете з ветеринарним лікарем, а також зможете розпізнавати ранні прояви хвороби, то дасте своєму собаці чудовий шанс на порівняно нормальне, здорове життя.