Коти: мічення території та сечовипускання в приміщенні

Коти здебільшого дуже педантичні щодо своїх туалетних звичок і стабільно користуються лотком у приміщенні або виходять на вулицю. Але якщо вони мітять або мочаться в закутку кімнати або в інших недоречних місцях по всьому будинку, це може бути не лише неприємно, але й викликати стурбованість. Це також може бути ознакою проблеми, пов'язаної зі станом здоров'я або стресом, тож важливо звертати увагу на всі малопомітні відхилення або приховані захворювання.

Ваш кіт мітить територію або мочиться в приміщенні?
Мічення території та сечовипускання — дві зовсім різні дії. Коти застосовують сечу як сигнал або «мітку» для себе та інших котів, які можна розпізнати на нюх. Мотивація до маркування запахом суттєво відрізняється від мотивації до сечовипускання з метою спорожнення переповненого сечового міхура. Отже, важливо зрозуміти, що саме робить кіт: мітить чи мочиться, оскільки можливі рішення будуть різними. Щоб помочитися, кіт присідає і випускає порцію сечі на горизонтальну поверхню. Після цього він може «загребти» ділянку навколо калюжі сечі, хоча й не обов'язково. Найчастіше коти, які ігнорують лоток, мочаться на килими, дивани, ковдри, у ванну або умивальник. Щоб помітити територію, кіт стоїть, зазвичай переступаючи задніми лапами, хвіст у нього тремтить, і він розбризкує невелику кількість сечі назад на вертикальну поверхню, як-от на стіну або кут меблів, залишаючи відчутний запах. Найпоширеніші місця для мічення території: біля дверей, віконець або дверцят для котів, штори, електрообладнання та пакети для покупок або сміття. Коли ви пересвідчитеся, що саме робить кіт, можна вжити заходів, щоб спробувати виправити його поведінку.

Як прибрати сечу кота
Неважливо, був це випадковий вчинок чи ні, але якщо кіт помочився на певному місці, важливо старанно його очистити, щоб це не перетворилося на звичку. Якщо ви не приберете запах повністю, чутливий ніс кота вловить залишковий запах сечі й це стане стимулом для того, щоб він знову там помочився.

Найкращий спосіб подолати цю звичку — якомога довше не підпускати кота до цього місця, усунути всі запахи, які він може відчути, і навіть переставити меблі, щоб обмежити доступ до цього місця. Вимийте це місце за допомогою очищувального засобу з ензимами або пробіотиками та дайте йому висохнути. Такі засоби спеціально розроблені для усунення запаху сечі. Килими дуже добре вбирають вологу, і сеча часто проникає крізь усю товщу килима до самої підлоги, вимагаючи професійного чищення. Якщо місце забруднювалося впродовж тривалого часу, килим може виявитися непридатним до подальшого використання, і, ймовірно, доведеться прибрати його та обробити бетон або підлогу під ним, перш ніж стелити новий.

Чому кіт почав мочитися в будинку?

Проблеми зі здоров'ям
Кота, який почав мочитися в неналежних місцях у будинку, слід негайно показати ветеринарному лікарю, щоб упевнитися у відсутності медичних причин для змін у поведінці.

1. Дуже поширеною причиною нетримання сечі є цистит викликаний стресом. Він може бути пов'язаний із багатьма причинами. Цистит — це запалення сечового міхура, яке викликає сильний біль. У котів лоток може почати асоціюватися з болем, тому вони шукатимуть інші місця для справляння потреби. Цистит також призводить до того, що кіт відчуває дуже часту потребу в сечовипусканні, тому він може просто не встигнути до лотка або на вулицю вчасно. Інфекції сечовивідних шляхів у котів трапляються рідко, а от цистит, спричинений хронічним стресом, дуже поширений. Він може стати джерелом численних проблем зі здоров'ям, частина яких є небезпечними для життя. Почитати про ознаки, причини та лікування циститу, спричиненого стресом, або, як його ще називають, ідіопатичного циститу котів (ІЦК), можна тут.
2. Захворювання суглобів/остеоартрит (ОА). Остеоартрит — поширене захворювання в котів, проте його дуже рідко діагностують, оскільки коти дуже добре приховують ознаки дискомфорту та болю. Біль у хребті, кульшових та колінних суглобах може викликати дискомфорт під час повного присідання для сечовипускання. Коти з ОА можуть не хотіти виходити на вулицю для сечовипускання, бо для цього потрібно докладати додаткових зусиль. Це може бути особливо помітно в холодну або вологу погоду. Якщо ви ще не маєте лотка для кота в приміщенні, він може допомогти розв'язати проблему. Розташуйте лотки в тихих, усамітнених місцях і обов'язково ставте на один більше, ніж у вас котів, щоб не допустити конфліктів і щоб у кота завжди було чисте місце для справляння потреб. Якщо у вас уже є лотки, спробуйте замінити їх меншими, з нижчими краями, і перейдіть на м'якший наповнювач, щоб коту було максимально зручно залазити туди. Спитайте у ветеринарного лікаря, які ліки допоможуть полегшити біль.

Больові відчуття як у разі циститу, так і в разі остеоартриту можуть заважати котам присідати як слід. Через це іноді може бути складніше відрізнити сечовипускання від мічення території. Що б там не було, завжди слід спочатку виключити проблеми зі здоров'ям.

Чому мої коти почали мітити територію всередині приміщення?
Усі коти та кішки, кастровані та некастровані, можуть мітити територію. Зазвичай це відбувається на вулиці та є частиною системи спілкування котів за допомогою запаху. Вони також залишають сигнали за допомогою запаху, коли труться мордочкою об предмети, щоб залишити на них феромони, які виробляють залози на морді, або коли дряпають предмети кігтями, щоб залишити феромони, які виробляються залозами між пальцями на лапках. Коти залишають запах не лише для того, щоб сповістити інших котів про свою присутність, але й для того, щоб помітити територію своїм звичним запахом.

У некастрованих котів сеча також несе репродуктивну інформацію. Самці використовують її, аби заявити про свою територію, а самиці — щоб привабити самців, коли вони готові спарюватися.

Переважна більшість домашніх котів кастровані й не мітять територію в приміщенні. Мічення в приміщенні — ознака того, що кіт зазнає стресу і йому потрібно оточити себе власним запахом, щоб почуватися більш захищеним. Найпоширеніша причина такої поведінки полягає в присутності інших котів у будинку або по сусідству. Однак, народження дитини або поява нової людини в домі, будівельні або ремонтні роботи чи зміна звичного розпорядку можуть так само спровокувати мічення території в приміщенні в тривожних або полохливих котів або котів, які вже зазнали стресу в інших сферах життя.

Загрози з боку сусідських котів
Інші коти, які живуть по сусідству, можуть проходити через вашу ділянку або повз неї, гуляти у вашому саду або навіть проникати у ваш дім. Для котів, що живуть у будинку, це величезний стрес. У деяких котів стрес викликає навіть спостереження за чужим котом, який сидить у «їхньому» саду. У відповідь ваш кіт може помітити кватирку, вікна та двері, щоб просигналізувати непроханим гостям про свою присутність. Якщо ваш кіт пережив стрес через появу іншого кота в будинку, ви можете спробувати зробити кілька речей: прибрати все, що привертає непроханого гостя (зазвичай це миска з їжею на випадок, якщо кіт зголодніє), або скористатись альтернативою, наприклад годівничкою з мікрочипом, яка спрацьовує і відкривається тільки тоді, коли ваш кіт наближається до миски. Тимчасово замкніть дверцята для кота й запускайте та випускайте його самостійно. Встановлення дверцят для кота, які реагують на мікрочип, також убезпечить вас від вторгнень чужинців у майбутньому. Відлякуйте інших котів від проникнення у ваш двір за допомогою розпилювача, який реагує на рух, коли ваш кіт перебуває в приміщенні в безпеці. Користуйтеся феромонними засобами, які є у вільному продажі, щоб кіт знову відчув себе в безпеці в приміщенні.

Будівельні та ремонтні роботи
Нервові коти або коти, які ніколи не виходять на вулицю, можуть відчувати стрес або загрозу через зміни в оточенні. Ремонт або заміна меблів фактично видаляє всі непомітні нам сліди, які кіт міг залишити, тручись об них і дряпаючи їх. Щоб пом'якшити вплив таких змін, не пускайте кота у відремонтовані кімнати, поки нові запахи не вивітряться та не змішаються зі звичними йому запахами в будинку. Можна прискорити цей процес, якщо самостійно рознести трохи котячого запаху. Візьміть м'яку бавовняну серветку та злегка протріть нею мордочку кота (там, де спеціальні залози виробляють секрет, що має унікальний запах). Цей секрет містить феромони, які надсилають інформацію про знайомість і захищеність безпосередньо в мозок кота. Протріть цією серветкою меблі або стіни на висоті зросту кота в «проблемних» місцях і повторюйте таку процедуру декілька разів на день, щоб створити запаховий сигнал, який запобігатиме міченню території. Засоби з феромонами для котів, наявні в продажу, діють аналогічно, їх можна використовувати з тією ж метою. Наприклад, якщо ви хочете замінити диван, варто спланувати це заздалегідь і за кілька тижнів до заміни накинути на нього ковдру, яку можна буде накинути на новий диван, щоб його запах був більш звичним і прийнятним для кота.

Допоможіть своєму коту відчувати безпеку
Навіть якщо причина мічення території не очевидна, є способи зробити так, щоб кіт почувався більш захищеним. Наприклад, якщо в періоди стресу або потрясінь обмежити територію, яку кіт має охороняти, однією або двома кімнатами або використовувати безрецептурні заспокійливі добавки, це може допомогти посилити в нього почуття захищеності та зменшити бажання мітити територію. Неоціненною може виявитися консультація кваліфікованого фахівця, який надасть індивідуальні рекомендації для вашої домівки. Якщо ж кіт перебуває в стані такого сильного стресу, що ситуація навряд чи може покращитися, доцільно розглянути можливість переселення кота, якому загрожує небезпека (або ж агресора), туди, де не буде інших котів. Без напруги, пов'язаної з потребою боротися з іншими котами, вразливий кіт навряд чи буде мітити територію, а ви зможете подбати про те, щоб він був щасливішим. Навіть агресивні коти часто зазнають стресу в умовах, коли в одному місці живе багато котів, і їм може піти на користь, якщо вони будуть єдиними котами в домі.

Допомога фахівців
За допомогою описаних тут методів багатьом котам можна допомогти позбутися звички мітити територію та мочитися. У деяких випадках проблема може мати триваліший характер, і бажано обговорити її з ветеринарним лікарем, а не чекати, що вона розв'яжеться сама собою. Своєчасне отримання порад фахівців щодо поведінки може мати вирішальне значення. Чим довше ви залишатимете небажану поведінку без уваги, тим глибше вона може вкорінитися й тим важче буде її подолати.

Схвалено Dr. Hein Meyer, DVM, PhD, Dipl-ECVIM-CA та Dr. Aileen Pypers, BSc, BVSc, PGDip.