Як зрозуміти мову тіла та поведінку свого кота: все, що потрібно знати

Коти — неприступні, загадкові, непередбачувані, хитрі.

Це лише деякі з багатьох характеристик, які люди часто дають котам, коли описують їх мені. І хоча я цілком розумію причини, у моїй реальності не є правдою.

У минулі часи люди, можливо, думали, що коти просто виконують певну роботу - використовують наш дім як готель, проводять час на свіжому повітрі, заробляючи собі на життя полюванням на мишей, або, навпаки, ледарюють цілими днями на сонці.

Однак сьогодні ми набагато більше схильні визнавати наших дивовижних котиків невід'ємною частиною сім'ї. Комунікабельна, грайлива і любляча істота, чию поведінку і мову тіла варто вивчати і розуміти, щоб бути відповідальними власниками домашніх улюбленців, якими ми можемо бути.

І ця цінність спрацьовує в обидва боки. Бо життя з котом, який зазнає неусвідомленого нами стресу або тривоги, може означати сповнене тривог і труднощів життя для нас самих. Стрес також може призвести до фізіологічних проблем, наприклад захворювання нижніх сечовивідних шляхів у котів (FLUTD),тому вкрай важливо намагатися краще розуміти мову рухів тіла та поведінку наших котів.

Коти зазнають стресу, але тримають його в собі

На відміну від собак, коти схильні мовчки переживати емоційний стрес, тому він спричиняє значний вплив на їхню поведінку, а також на здоров'я та самопочуття.

Засмучений кіт не може сказати нам словами, що він боїться сусідського рудого кота Тома або що його турбує присутність нової людини в домі, а оскільки мова котячого тіла дуже складна, його емоційний стан може залишатися нерозпізнаним тижнями, місяцями або навіть роками.

Домашні коти — це ідеальне втілення мисливця-одинака, створене природою. До речі, кажуть, що Леонардо да Вінчі належать слова: «Найменша кішка — це шедевр».

На відміну від великих представників породи котячих, таких як леви, що живуть групами та полюють у команді, наші «кімнатні хижаки» створені для полювання наодинці. Вони сутінкові тварини, тобто найактивніші на світанку та в сутінках, тому й мають такі неймовірні очі, які в процесі еволюції вдосконалилися так, щоб уловлювати якомога більше світла за низької освітленості, і неймовірно гострий слух, щоб почути навіть найменший писк чи шурхіт своєї здобичі.

Важливо зазначити, що коти полюють на невелику здобич завбільшки з мишу, яка зазвичай може прогодувати лише одну тварину. Їм подобається їсти усамітнено, і вони можуть полювати до 12 разів на день, щоб задовольнити свої потреби в харчуванні.

Коти не люблять ділитися

Це основна риса характеру домашніх котів. Без необхідності взаємодіяти з подібними до себе, щоб уполювати велику здобич, у них немає потреби в поведінкових сигналах, що зчитуються іншими. Зазвичай коти не діляться. Хоча деякі коти можуть терпіти або навіть цінувати компанію братів і сестер, переважна більшість із них щасливіші, коли вони можуть господарювати у власному просторі та взаємодіяти на своїх умовах. 

Власне, саме ці вроджені риси й роблять котів такими привабливими для нас. Їхня неперевершена впевненість у собі дивовижна як для маленької, порівняно слабкої тварини, яка за своєю природою є вразливою, проте вони схильні до ризику, допитливі, здатні самостійно прогодувати себе, доглядати за собою та застосовувати дивовижну спритність і винахідливість для вивчення та користування перевагами свого оточення. 

І з усією цією самостійністю вони все одно обирають бути з нами!

Звісно, люди корисні для котів — ми даруємо їм притулок, тепло, безпеку, їжу та комфортні умови. Та вони з нами не тільки заради наших ресурсів, у них також формується міцна прив'язаність до нас. 

Ця прив'язаність переважає видові відмінності, особливо якщо ми навчимося розуміти та цінувати те, що коти говорять нам у свій власний унікальний і делікатний спосіб.

Коти обожнюють хороші манери

Коти — дуже чутливі створіння. І понад усе на світі вони обожнюють хороші манери!

Пози тіла та спілкування голосом у котів не надто очевидні. Вони не гавкають на нас, коли хочуть привернути до себе увагу або відчувають занепокоєння через якусь ситуацію, а також не стрибають і не махають хвостом, навіть якщо дуже раді нас бачити.

Власне, як я часто пояснюю стурбованим власникам домашніх тварин, той факт, що ваш кіт заходить у будинок, нявкає один раз, щоб дізнатися, де ви, а потім прямує нагору, щоб зчистити шматочки бруду з лап, умостившись на вашому боці ліжка — це насправді великий комплімент!

Вчимося котячої мови

Щоб вивчити «котячу», нам доведеться стати майстрами спостережливості. Різницю між нерухомим і згорбленим від болю або страху котом і повністю розслабленим, з обгорнутим навколо хвостом і підігнутими під себе лапами, важко зрозуміти навіть досвідченим власникам котів, але цьому можна навчитися, і - я думаю - це весело!

Якщо ви вивчите найдрібніші прояви котячих емоцій, то не тільки зможете помітити, коли з вашим котиком щось не так, і вчасно втрутитися, але й поліпшите спілкування та поглибите ваші стосунки та прив'язаність.

Найбільш розповсюджені сигнали мови тіла котів та їхнє значення:

Сигнал	Значення
Повільне моргання очима	Довіра та прихильність
Муркотіння	Вдоволення або самозаспокоєння
Притиснуті до голови вуха	Страх, агресія або надмірне збудження
Помахування хвостом	Роздратованість або підвищена пильність
Догори животом (але не дозволяє доторкатися до нього)	Позиція оборони, але не завжди покірності

Пропоную кілька найкращих порад, які допоможуть вам краще розуміти поведінку котів і спілкуватися з ними.

1. Дайте їм те, чого вони потребують (і не сприймайте на свою адресу, якщо вони не захочуть лежати у вас на колінах!)

Кожен кіт має яскраво виражені особисті вподобання. Добре, визнаймо: вони дійсно вередливі! Що ближче ми наблизимося до того, щоб забезпечити їм досконале оточення, то щасливішими вони стануть.

Для переважної більшості котів це передбачає кілька конкретних вимог до інтер'єру: вони живуть у тривимірному світі, тож не забувайте про спостережні пункти на висоті, плануючи місця, де вашому котику сподобалося б проводити свій час. Місця на висоті, де з комфортом поміститься лише один кіт, наприклад книжкова полиця або спеціально влаштована котяча вежа, займають найвищі сходинки в їхньому рейтингу щодо «грандіозних інтер'єрних рішень»!

Коти обожнюють хороші манери. Це означає, що їм більше подобається наближатися самим, ніж коли до них наближаються. (Це, до речі, пояснює, чому люди, які не люблять котів, часто притягують їх як магніт!) Багато котів також вважають за краще сидіти поряд із вами або десь неподалік, насолоджуючись вашим товариством без необхідності повного фізичного контакту. Не всі коти полюбляють сидіти на колінах, і так само, як різні люди мають різні потреби в близькості, так і коти мають різні вподобання. Визнання цього, прийняття та розуміння вподобань вашого кота можуть допомогти створити довіру, якої більшість людей так прагнуть у стосунках зі своїми улюбленцями.

2. Навчіться розуміти мову тіла та майже непомітні сигнали, якими користуються коти

Багато людей на власному гіркому досвіді дізнаються, що легеньке посмикування хвостом — це перший сигнал про те, що їхній кіт невдоволений. Значно краще помітити такий ледь уловний сигнал і відреагувати на нього припиненням гри, ніж чекати, доки кіт буде розлючений вашим нерозумінням настільки, що відчує себе змушеним з усієї сили мотати хвостом, дряпатися, кусатися або тікати.

Коти не хитрі. Просто їхні ледь помітні сигнали важко зрозуміти. Різниця суттєва.

3. Розберіться, чому запахи діють як системи безпеки в котів

Люди здебільшого отримують інформацію про довкілля за допомогою зору та слуху. Коти насамперед орієнтуються за допомогою нюху.

Тобто аби почуватися задоволеними та захищеними, коти вдаються до використання цілої низки систем запахів, які дарують їм упевненість у тому, що все навколо безпечне та знайоме. Це одна з причин, з яких коти труться об нас: вони хочуть, щоб ми пахли, як вони, так вони записують нас у родичі. Вони в буквальному сенсі впізнають нас (та інших домашніх улюбленців) за запахом, а не за зовнішністю, і їм потрібно оновлювати цей «запах клану» що кілька годин, аби підтримувати його постійну заспокійливу наявність.

Ця інформація надзвичайно важлива для добробуту вашого кота. Просто подумайте, наскільки страшно може бути вашому коту раптово виявити незнайомця у своєму домі: байдуже, чи буде цей «незнайомець» новонародженою дитиною, чи вашим новим захопленням, чи іншим котом, з яким він завжди жив поруч і який йому подобався, але, побувавши у ветеринарного лікаря, повернувся додому, маючи інший запах.

4. Не варто недооцінювати вплив емоційного стресу

Надто часто власники котів розповідають мені, що їхні улюбленці «погано поводяться»: дряпають меблі, мітять речі в домі, мочаться на ліжко або навіть проявляють агресію. Іноді власники навіть стверджують, що їхній кіт навмисно завдає шкоди, наприклад, за те, що їх немає вдома.

На жаль, це величезна помилка, яка може призвести до ще більших негативних наслідків, які проявляться в поведінці вашого кота. 

Як дипломований дослідник клінічних аспектів поведінки тварин із досвідом, я знаю, що будь-які негаразди з поведінкою кота є наслідком або прихованої клінічної проблеми, або прихованого емоційного розладу, або того й іншого разом!

Проблеми з поведінкою ніколи не виникають зненацька, без причини

Тому надзвичайно важливо, щоб усі зміни в поведінці вашого кота перевіряв ветеринарний лікар — і він має не заспокоюватися, доки не знайде причину: майже половина всіх випадків, які я спостерігала минулого року, мали клінічну складову, і це лише ті, які були діагностовані! Зазвичай, якщо ваш кіт поводиться якось незвично, це варте уваги ветеринарного лікаря та фахівця з поведінки тварин.

Наступним кроком буде оцінювання всіх аспектів емоційного комфорту наших котів. Здоров'я та добробут котів нерозривно пов'язані між собою, і ми повинні подбати про те і про інше. Гарна новина в тому, що іноді «лікуванням» навіть складної поведінкової проблеми можуть стати порівняно прості та легко впроваджувані зміни. Коти вкрай чутливі до свого оточення, звичного розпорядку дня та нашої поведінки — і це водночас благословення і прокляття!

Знаходьте час для гри зі своїм котом

Чи відомо вам, що ви можете докорінно змінити свої стосунки з котом, просто завдяки іграм та спілкуванню з ним? Я впевнена, що ви кивнули на знак згоди із цією думкою... але чи зробите ви бодай що в результаті?

Котам подобається грати. Чимало з них дуже здібні й захоплюються тренуваннями, але хто з нас дійсно докладає зусиль, щоб навчити їх спілкуватися з нами в такий спосіб?

Різні коти віддають перевагу різним стилям навчання, так само як і собаки (і люди). Зазвичай вони люблять гратися часто й потроху, аби було саме стільки руху та шуму, аби зацікавити їх, але не налякати. Коти найчастіше добре піддаються дресурі, якщо використовувати дрібні смачні ласощі як мотивацію та винагороду, інші ж віддають перевагу іграм, у яких треба щось принести, та іграшкам, які швидко рухаються. 

З'ясуйте, які ігри подобаються вашому коту. Це частина задоволення активних власників котів, і, як фахівець у галузі поведінки, я можу засвідчити потужний позитивний вплив розваг на стосунки: їх так часто не вистачає в спілкуванні людей і котів, а вони можуть зміцнити прив'язаність, яка триватиме все життя.

Навчившись розуміти ледь помітні сигнали вашого кота, створивши середовище, яке відповідатиме його потребам, і допомагаючи подолати проблеми з емоціями та поведінкою з розумінням, терпінням і турботою, ви зможете поліпшити добробут свого кота й зміцнити стосунки з ним. Розуміння та шанування неповторної котячої натури допоможе вам стати найкращими власниками та забезпечить вашому пухнастому другу щасливе та здорове життя.