Стрес у собаки: подолання та лікування стресу в собак

Стрес у собаки - як заспокоїти собаку та як допомогти йому

Найважливіше, що ви можете зробити — це залишатися спокійними та врівноваженими. Собаки неймовірно добре вміють зчитувати емоційний стан свого власника та обов’язково відчують, якщо ви будете напружені, стривожені чи збуджені. Добре розумійте свого собаку. Якщо ви знаєте, що спричиняє в нього стрес, ви можете просто спробувати уникати таких ситуацій. Класичний приклад — діти. У багатьох собак (як і людей!) перебування з дітьми спричиняє неймовірний стрес. Якщо до вас приходять відвідувачі з дітьми, переконайтеся, що собака має безпечне місце, куди дітям не можна. Звісно, деякі собаки відчувають стрес через багато речей, яких ви не можете уникнути. У таких випадках ваш ветеринарний лікар або фахівець із поведінки тварин може порекомендувати якусь комбінацію з описаних далі стратегій подолання стресу для вашого собаки (або їх усі).

1. Гарантуйте безпеку собаки й родини: якщо ваш собака в стресовій ситуації намагається вирватися чи втекти, краще перемістити його в захищене місце. Якщо ваш улюбленець реагує агресивно, його слід фізично відокремити від будь-яких потенційних об’єктів агресії.
2. Ніколи не карайте собаку за вияви стресу. Карати напружену чи стривожену тварину негуманно, до того ж це може посилити стрес і зашкодити зв’язку між вами й вашим улюбленцем.
3. Як згадувалося щодо прикладу з дітьми, визначте, які ситуації викликають стрес, і контролюйте їх.Ідеальним рішенням було б повністю усунути чинники стресу, але часто це нереально. Наприклад, ви не можете контролювати грози. Але навіть якщо стресова ситуація неминуча, ви можете зменшити її вплив завдяки зміні умов середовища. Наприклад, під час грози ви можете перенести собаку у середину кімнати і увімкнути фоновий шум.
4. Розпочніть програму модифікації поведінки.За допомогою свого фахівця з поведінки ви можете працювати над зменшенням чутливості свого улюбленця до стресового чинника (десенсибілізацією). Для цього собаку змушують стикатися з модифікованим стимулом, починаючи з дуже низького рівня та поступово підвищуючи інтенсивність. Ще однією стратегією є контркондиціонування, тобто вплив на собаку таким чином, щоб він реагував на стресовий чинник позитивно, відчуваючи спокій замість стресу. Цього можна досягти, поєднавши дію стресового чинника із чимось приємним, як-от їжею чи іграшками. Десенсибілізацію та контркондиціонування часто поєднують. Обидві ці стратегії необхідно застосовувати під керівництвом фахівця, оскільки, якщо це зробити неправильно, ви можете лише погіршити страх і стрес.
5. Годуйте собаку дієтами, розробленими для боротьби із симптомами стресу.Ваш ветеринарний лікар також може порекомендувати змінити раціон, додавши корм, який допоможе подолати спричинені стресом розлади травлення. Легкозасвоюваний лікувальний корм із гідролізованим молочним білком, пребіотичною клітковиною та імбиром може допомогти в разі спричиненого стресом розладу травлення в собак малих порід.
6. Подумайте про зміну способу життя для зменшення стресу. У собак, як і в людей, регулярна фізична активність може сприяти зниженню загального рівня стресу. Прогулянки та ігри з улюбленцем допоможуть вам обом лишатись активними, здоровими й спокійними та стимулювати свій розум.
7. У продажу також є низка корисних продуктів, які допомагають знизити стрес, наприклад феромони. Під час консультації ваш ветеринарний лікар також може обговорити можливе медикаментозне лікування.

Передусім — профілактика стресу

Профілактика завжди краща за лікування. Якщо це можливо, спробуйте обрати спокійну собаку чи цуценя, яке походить від урівноважених батьків із добрим темпераментом. Соціалізація та виховання дуже важливі для цуценят і молодих собак, тому обов’язково обговоріть із працівниками розплідника або притулку, що вже було зроблено та як ви можете поступово продовжувати це навчання. Усі дивні й чудові сцени й звуки сімейного життя можуть здаватися лячними. Якщо правильно підготувати собаку до цього, це допоможе вберегти вас обох від багатьох страждань і стресу в довгостроковій перспективі. Якщо ви не впевнені, як правильно соціалізувати й навчати собаку, поговоріть про це зі своїм ветеринарним лікарем.

Автор: Жаклін Нейлсон, доктор ветеринарної медицини (DVM), дипломований фахівець Американського коледжу ветеринарних біхевіористів (DACVB)

Схвалено Dr. Emma Milne BVSc FRCVS, і Dr. Hein Meyer, DVM, PhD, Dipl-ECVIM-CA