Стрес у собаки: подолання та лікування стресу в собак

Багато собак мають «розбещене» життя: з м’якими ліжечками, різноманітними смаколиками й купою проявів любові. Попри цей комфорт і піклування (а іноді навіть унаслідок цього) наші чотирилапі друзі також можуть переживати стрес.

Грім, салют, поява дитини або інші зміни у звичайному розпорядку чи вдома можуть впливати на вашого собаку. На додаток до психологічного стресу ці стресові події можуть впливати й на фізичне здоров’я вашого улюбленця. Це може призводити до деструктивної або агресивної поведінки. Але як зрозуміти, що в собаки стрес? У цій статті ми розглянемо ознаки стресу в собак і способи допомогти улюбленцю.

Які ознаки стресу в собаки?

Усі собаки різні, а деякі ознаки зовсім не такі очевидні, ніж інші. Дуже важливо знати менш помітні ознаки стресу, адже на них часто не звертають уваги, що може призвести до погіршення проблем. Стрес у собаки найчастіше має такі ознаки:

• Позіхання. Це одна з тих ознак стресу, яка часто лишається поза увагою. Собаки дійсно позіхають, коли втомлені, але позіхання також є однією з найперших ознак того, що собака відчуває дискомфорт або тривогу в якійсь ситуації.
• Облизування губ. Як і позіхання, цю ознаку часто не помічають
• Собака показує білки очей. Цю ознаку також називають «китовими очима».
• Важке дихання.
• Постійне ходіння з нездатністю вгамуватися.
• Тремтіння чи дрижання.
• Собака ховається чи зіщулюється.
• Хвіст міцно притиснутий між лапами.
• Відведені назад вуха, напружена морда.
• Втрата апетиту.
• Діарея або неконтрольоване випорожнення.
• Сечовипускання в будинку.
• Оскалені зуби.
• Гарчання.

Клацання зубами або кусання. Якщо здається, що у вашого собаки стрес, слід звернутися до ветеринарного лікаря й призначити консультацію для повноцінного аналізу ситуації. Біль і хвороби можуть бути основною причиною описаних вище ознак і тривожності, тому ваш ветеринарний лікар захоче виключити ці проблеми, перш ніж розглядати зміни поведінки. Ваші ветеринарні лікарі можуть забезпечити вам необхідну експертну допомогу. У клініці може бути кваліфікований фахівець із поведінки тварин, або вас можуть направити до такого фахівця. Завжди запитуйте свого ветеринарного лікаря про направлення. У багатьох країнах консультування з поведінки не регулюється жодними нормами, а коли йдеться про стрес і його лікування, вам потрібно звернутися до когось, хто знає, що робить.

Стрес у собаки - як заспокоїти собаку та як допомогти йому

Найважливіше, що ви можете зробити — це залишатися спокійними та врівноваженими. Собаки неймовірно добре вміють зчитувати емоційний стан свого власника та обов’язково відчують, якщо ви будете напружені, стривожені чи збуджені. Добре розумійте свого собаку. Якщо ви знаєте, що спричиняє в нього стрес, ви можете просто спробувати уникати таких ситуацій. Класичний приклад — діти. У багатьох собак (як і людей!) перебування з дітьми спричиняє неймовірний стрес. Якщо до вас приходять відвідувачі з дітьми, переконайтеся, що собака має безпечне місце, куди дітям не можна. Звісно, деякі собаки відчувають стрес через багато речей, яких ви не можете уникнути. У таких випадках ваш ветеринарний лікар або фахівець із поведінки тварин може порекомендувати якусь комбінацію з описаних далі стратегій подолання стресу для вашого собаки (або їх усі).

1. Гарантуйте безпеку собаки й родини: якщо ваш собака в стресовій ситуації намагається вирватися чи втекти, краще перемістити його в захищене місце. Якщо ваш улюбленець реагує агресивно, його слід фізично відокремити від будь-яких потенційних об’єктів агресії.
2. Ніколи не карайте собаку за вияви стресу. Карати напружену чи стривожену тварину негуманно, до того ж це може посилити стрес і зашкодити зв’язку між вами й вашим улюбленцем.
3. Як згадувалося щодо прикладу з дітьми, визначте, які ситуації викликають стрес, і контролюйте їх.Ідеальним рішенням було б повністю усунути чинники стресу, але часто це нереально. Наприклад, ви не можете контролювати грози. Але навіть якщо стресова ситуація неминуча, ви можете зменшити її вплив завдяки зміні умов середовища. Наприклад, під час грози ви можете перенести собаку у середину кімнати і увімкнути фоновий шум.
4. Розпочніть програму модифікації поведінки.За допомогою свого фахівця з поведінки ви можете працювати над зменшенням чутливості свого улюбленця до стресового чинника (десенсибілізацією). Для цього собаку змушують стикатися з модифікованим стимулом, починаючи з дуже низького рівня та поступово підвищуючи інтенсивність. Ще однією стратегією є контркондиціонування, тобто вплив на собаку таким чином, щоб він реагував на стресовий чинник позитивно, відчуваючи спокій замість стресу. Цього можна досягти, поєднавши дію стресового чинника із чимось приємним, як-от їжею чи іграшками. Десенсибілізацію та контркондиціонування часто поєднують. Обидві ці стратегії необхідно застосовувати під керівництвом фахівця, оскільки, якщо це зробити неправильно, ви можете лише погіршити страх і стрес.
5. Годуйте собаку дієтами, розробленими для боротьби із симптомами стресу.Ваш ветеринарний лікар також може порекомендувати змінити раціон, додавши корм, який допоможе подолати спричинені стресом розлади травлення. Легкозасвоюваний лікувальний корм із гідролізованим молочним білком, пребіотичною клітковиною та імбиром може допомогти в разі спричиненого стресом розладу травлення в собак малих порід.
6. Подумайте про зміну способу життя для зменшення стресу. У собак, як і в людей, регулярна фізична активність може сприяти зниженню загального рівня стресу. Прогулянки та ігри з улюбленцем допоможуть вам обом лишатись активними, здоровими й спокійними та стимулювати свій розум.
7. У продажу також є низка корисних продуктів, які допомагають знизити стрес, наприклад феромони. Під час консультації ваш ветеринарний лікар також може обговорити можливе медикаментозне лікування.

Передусім — профілактика стресу

Профілактика завжди краща за лікування. Якщо це можливо, спробуйте обрати спокійну собаку чи цуценя, яке походить від урівноважених батьків із добрим темпераментом. Соціалізація та виховання дуже важливі для цуценят і молодих собак, тому обов’язково обговоріть із працівниками розплідника або притулку, що вже було зроблено та як ви можете поступово продовжувати це навчання. Усі дивні й чудові сцени й звуки сімейного життя можуть здаватися лячними. Якщо правильно підготувати собаку до цього, це допоможе вберегти вас обох від багатьох страждань і стресу в довгостроковій перспективі. Якщо ви не впевнені, як правильно соціалізувати й навчати собаку, поговоріть про це зі своїм ветеринарним лікарем.

Автор: Жаклін Нейлсон, доктор ветеринарної медицини (DVM), дипломований фахівець Американського коледжу ветеринарних біхевіористів (DACVB)

Схвалено Dr. Emma Milne BVSc FRCVS, і Dr. Hein Meyer, DVM, PhD, Dipl-ECVIM-CA