Що можна й чого не можна робити, коли виховуєте кота

Ви обожнюєте свого кота. Це правда. Але ваш пухнастий друг такий незалежний, а іноді невгамовний і навіть агресивний. Можливо, ви вже знаєте, як привчити кота до порядку, але не розумієте, із чого починати. Для успішного виховання кота доведеться спробувати різні способи та з’ясувати, що працює саме для вашого улюбленця. Точно як люди, тварини також різні. Певний стиль корекції небажаної поведінки може чудово працювати для одного кота, але не впливати потрібним чином на іншого — навпаки, поведінка може навіть погіршитись. Крім того, є низка методів, які в жодному разі не можна застосовувати у вихованні кота.

Насправді, досить непросто збагнути, як правильно виховувати кота, якщо ви ніколи цього не робили або якщо ваші попередні коти начебто самостійно у всьому розібрались. Від самого початку важливо усвідомлювати, що можна й чого не можна робити, коли виховуєте кота вдома. Щойно ваше кошеня або дорослий кіт зрозуміють, яка поведінка вважається прийнятною, потреба виправляти погану поведінку поступово зникне. Зрештою, коти дуже розумні.

Чого не можна робити під час виховання кота

Не порівнюйте свого кота зі своїм собакою. Якщо ви вже дресирували собаку, вам може здаватися, що виховувати кота слід подібним чином. Це абсолютно неприпустимо. Коти й собаки дуже різні тварини; вчаться новому вони теж по-різному. У той час як ваш собака уважно дослухатиметься до ваших команд, коту буде цілком байдуже на ваші прохання сидіти й стояти. Перший крок до успіху — зрозуміти, що коти потребують зовсім іншого виховання.

У жодному разі не застосовуйте фізичних методів у вихованні кота. Навіть якщо кіт ніяк не хоче дотримуватися ваших правил і це вас дратує й засмучує, ніколи не робіть йому боляче, намагаючись чомусь навчити. Коти взагалі нетерпимі до людських видів покарання, але фізичне домінування над котом розірве ваш зв’язок із ним. Ніколи не пригноблюйте, не струшуйте й не бийте свого кота. Нанесення фізичної шкоди коту може дійсно погіршити ситуацію: він може накинутися на вас або усамітнитись. Крім того, коти не розуміють зв’язку між фізичним покаранням і поганою поведінкою, отже ви насправді не навчаєте кота не робити цього. Якщо ви не можете впоратися з вихованням кота, зверніться по допомогу до членів родини або навіть професійного фелінолога. Це не поразка — це підтримка!

Не кричіть, щоб домогтися свого. Ви з котом розмовляєте різними мовами, тож немає жодного сенсу піднімати на нього голос, щоб він краще зрозумів вас. Звісно, ваш кіт може зрозуміти, що зміна гучності вашого голосу означає якісь зміни, однак крик може налякати його або навіть підкріпити погану поведінку. Крик може спричинити стрес і тривогу у вашого кота, що призведе до небажаної поведінки в подальшому.

Не тикайте кота носом у наслідки халепи. Коти не відчувають провини, цим ви лише засмутите свого улюбленця. Це ніяк не допоможе вам зрозуміти його мотивацію зробити свої справи повз лоток, а він не пообіцяє більше цього не робити. Тикання кота носом у наслідки халепи лише привертає його зайву увагу до місця злочину, а може й підкріпити впевненість кота в тому, що робити туалетні справи можна де завгодно. Найкращим варіантом буде просто ретельно вимити брудне місце й продовжувати привчати до лотка.

Не дозволяйте гратися неналежним чином. Поки кошеня ще маленьке, воно так мило грається з вами — штовхається лапками й гризе ваші пальці. Кошеня не розуміє, правильно це чи ні. Однак, ви розумієте, що подібна поведінка з боку дорослого кота зовсім неприйнятна. Коли ви приводите нову тварину додому, маєте встановити власні правила поведінки. Якщо ваш кіт починає дряпатися або кусатися під час гри, навіть трохи, негайно припиніть гратися, щоб ваше кошеня зрозуміло, що дозволено, а що ні. Це особливо важливо, колиі в грі беруть участь діти. Якщо ви дозволяєте котикові гризти ваші пальці під час гри, він може подумати, що так можна робити і з дітьми. Дитина може почати боятися кота — але це явно не те, до чого ви прагнули.

Не застосовуйте розпилювачі. Є старий і поширений міф, нібито застосування розпилювача допомагає відучити кота від поганої поведінки, але насправді кіт, скоріше за все, не зрозуміє, що бризки води є наслідком проступку. Він радше припинить пустощі, тому що просто тікатиме від розпилювача, а не тому, що шкодує про скоєне. Цей метод може лише привчити кота ховатися від пляшки з розпилювачем, але ви ж домагалися не цього, правда?

Що можна робити під час виховання кота

Обов’язково заохочуйте хорошу поведінку. Покараннями кота нічому не навчиш, проте похвала та корисні смаколики від вас допоможуть йому розпізнавати, коли він робить щось правильне. Обов’язково винагороджуйте свого кота, коли він добре поводиться, щоб він зрозумів зв’язок між своєю поведінкою й позитивним заохочуванням.

Негайно відволікайтеся від кота, якщо він погано поводиться. Виховання вашого кота не обов’язково має бути активним. Насправді, відволікання уваги від кота може стати одним із найефективніших методів донесення своєї точки зору та припинення небажаної поведінки, такої як кусання, жування й раптові атаки. Перемикання уваги кота на щось інше — це чудовий спосіб заохочування правильної поведінки та припинення поганої. Наприклад, якщо ваш кіт намагається почати дряпати диван, перемкніть його увагу на стовпчик для дряпання.

Звертайте увагу на здоров’я свого кота. Ваш кіт ходить у туалет не в лоток? Кошенятам може знадобитися деякий час на пристосування до свого туалету, проте дорослі коти повинні знати, куди ходити. Якщо ваш кіт раптом починає мочитися або випорожнятися в інших місцях вашого дому, зверніться до ветеринара. Ця зміна в поведінці може бути симптомом хвороби. Ваш ветеринар перевірить стан здоров’я вашого кота й повідомить результати. Безумовно, ви не каратимете свого кота за те, із чим він не може впоратися. Поміркуйте разом із ветеринаром, що може бути дійсною причиною того, що кіт ходить в туалет в неналежних місцях. Якщо кіт це робить через хворобу, ветеринар запропонує лікування; якщо ж проблема саме в поведінці, він дасть вам декілька порад із виправлення поведінки з погляду на взаємодії з вашим котом у минулому.

Змінюйте середовище. Якщо ви намагаєтеся відучити свого кота дряпати шкіряний диван або стрибати на столи, спробуйте змінити середовище. Наприклад, покладіть легку форму для випічки на край стола — вона з гуркотом впаде на підлогу, коли ваш кіт стрибне на нього. Накиньте на шкіряний диван м’яку шовковисту ковдру, яка ковзатиме вниз, якщо кіт намагатиметься залізти на диванні подушки. Ніколи не робіть таких домашніх змін, які можуть зашкодити котові. В Інтернеті можна знайти безліч безпечних для котів способів, що допоможуть виправити поведінку вашого кота.

Найголовніша порада у вихованні котів — це проводити з ними час, гратися, навчати й заохочувати гарну поведінку свого улюбленця. Якою б незалежною не була кішка, вона однаково потребує вашої ласки та любові.